Історія школи - низка цікавих починань, ініціатив, педагогічних знахідок.

В перші роки існування школа містилася у двох одноповерхових будинках з пічним опаленням. Спочатку вона була чоловічою. Перший директор, Григорій Федотович Гапотченко, зробив немало, щоб у новому навчальному закладі сповідувалася вірність принципам класичної педагогіки і поповнювалася скарбниця власних напрацювань. Та мирне життя було перерване. Весь випуск сорок першого у повному складі пішов на фронт. Воїнами стали і чоловіки-вчителі. З війни живими повернулися лише двоє випускників, а з вчителів - лише директор Г. Ф. Гапотченко став до мирної праці у рідній школі.



У 1954 році до тридцять першої чоловічої була
приєднана двадцять четверта жіноча школа.


Ще в далекому п'ятдесят четвертому першою в країні школа впровадила п'яту трудову чверть. У селі Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського району був організований табір праці і відпочинку, який діяв безперервно майже сорок років.



У 1959 році вперше на Запоріжжі в школі розпочато викладання ряду предметів англійською мовою. Відсутність досвіду, підручників компенсува­лися ентузіазмом педагогів - директора Петра Семеновича Прокопенка, завуча Віри Борисівни Рейциної, вчителів Марії Іванівни Хоменко, Ніни Кузьмівни Шумакової. З вдячністю згадують випускники школи заступника директора з англійської мови Євгенію Самойлівну Еренбург.



Напрацювання вчителів англійської неодноразово вивчалися, узагальнювалися і були рекомендовані для поширення по всій Україні. Слід зазначити, що понад 30 відсотків випускників набули або ж навчаються за фахами викладачів іноземних мов, економістів-міжнародників, менеджерів, перекла­дачів, референтів.


Тридцять перша школа, знову ж таки, першою на Запоріжжі впровадила продовжений день. За цією системою навчались учні з першого по восьмий клас, що надавало серйозні переваги у виховній роботі. Саме у цей час широко розгорнулась робота шкільних наукових товариств. Одне з них, яке очолив Вільям Борисович Рукман, а почесним президентом був обраний академік, Лауреат Но­белівської премії П. Л. Капіца, присвятило свою діяльність розвитку науки і техніки.


На базі школи відбувся зліт учасників розвитку науково-технічної творчості школярів, щорічно про­водились Резерфордівські читання, доповіді на яких робились англійською мовою.


Диференційований підхід у навчанні сприяє ро­звитку індивідуальних здібностей та нахилів учнів.


Під час першого ступеня навчання основні предмети доповнені вивченням народознавства, історії рідного краю.


На другому ступені, в 5-9 класах, велика увага приділяється урокам психології, мистецтвознавства, інформатики, риторики. Розпочинається з п'ятого класу і вивчення другої іноземної мови, німецької або французької - право вибору надається учню.


Третій ступінь, окрім подальшого удосконалення знань з англійської, передбачає розширене вивчення хімії, біології, математики, фізики, літератури.


Серйозним випробуванням знань з різних основ наук стала також участь гімназистів у конкурсі-захисті дослідно-експериментальних робіт.


У 1991 році в місті розпочинає роботу Мала Ака­демія Наук (МАН). Учні і вчителі тридцять першої першими у Запоріжжі взяли участь у захисті науко­во-дослідницьких робіт з англійської мови, української літератури, хімії, фізики, математики, біології. Результат - дипломи переможців обласного захисту творчих робіт МАН. Троє вихованців гімназії одержали право участі в заключному Все­українському етапі і стали переможцями.


Висока якість знань підтверджується на пред­метних олімпіадах.


Протягом семи років гімназія співпрацює з За­порізьким державним університетом. Договір на співробітництво дозволив залучити вузівські кадри до роботи з учнями. В свою чергу, зарахування кращих випускників школи до університету відбу­вається за результатами випускних іспитів.


Взагалі, гімназія створює міцний фундамент для продовження освіти. Так, наприклад, загальна кількість вихованців школи, які вступили до вищих учбових закладів лише з випуску 1997 року, склала 97 відсотків.


За всіх часів складовими у вихованні особистості були такі загальнолюдські цінності, як добропо­рядність, інтелігентність, толерантність. А естетичні смаки прищеплюються шляхом співробітництва гімназії з філією школи мистецтв №1. Традиції шко­ли продовжують своє життя в українських вечор­ницях, шекспірівських вечорах, літературних вітальнях, а також у побратимських зв'язках з од­нолітками Англії, США, Канади, Фінляндії.


Принцип родинності є невід'ємним критерієм у роботі вчителя-вихователя. Традиційними стали для всієї шкільної родини свята День Матері, вша­нування бабусь.


Свого часу гімназія першою і власними зусиллями створила спортивний майданчик з нестандартним обладнанням. Організатором цієї справи був викладач фізкультури Валентин Олександрович Веселков. З тих часів спортивні заходи, туристські походи стали за правило у школі. Двічі на рік організовуються туристські зльоти.



Славну історію школи писали чудові люди, висококласні професіонали. Це вчителі початкових класів Р. Й. Дробна, Р. І. Жовнір, Р. Н. Лисенко, В. Г. Шевченко, Н. Р. Фролова, Л. Я. Цибульщак, Д. Т. Сарнова; англійської мови Є. Н. Янковський, Л. І. Маркова, української В. Ю. Сушко, В. М. Чипула, Г. М. Жиліна, російської - заслужений вчитель України Л. С. Дубянська, А. Ю. Рєзніченко, Л. М. Кркжовська, вчителі математики, фізики, хімії В. С. Санкіна, А. П. Яремчук, Є. Г. Євтішина.


Сьогодні педагогічний колектив школи - це сімдесят вчителів. Очолює педколектив директор -Трапезіна Тетяна Миколаївна, вчитель вищої кате­горії, старший вчитель. На слова подяки за працю заслуговують Н. М. Мігуліна, С. М. Дорожкіна, Л. В. Василевич, Л. І. Тихомірова, П. 3. Сандюк, О. В. Чумаченко, А. І. Мігулін, П. П. Ситнік, В. О. Сівер та інші.



Будь-яка школа славиться випускниками. Серед колишніх вихованців тридцять першої - політики, державні діячі, науковці, економісти.



Зараз у них різні політичні переконання і навіть адреси їх розкидані по всьому світу, але всі вони - непересічні особистості.


Це і народний депутат України Сергій Соболєв, і політичний діяч Росії Сергій Глазьєв, і професор Нью-Йоркської медичної Академії Олександр Петренко, і письменник, еколог Володимир Супруненко, це також кіноактриса Наталія Флоренська, кінорежисер, Ігор Миленко, канадський хокеїст Олег
Бущан, начальник міського управління освіти Ми­кола Фролов, та багато інших. Школа, яка сьогодні святкує шістдесятирічний ювілей, залишається молодою.
Всіма своїми справами і звершеннями спрямована вона у майбутнє. Педагогічний колектив гімназії пишається тим, що йому призначено долею
виховувати патріотів своєї держави, людей, які житимуть у наступному тисячолітті.

Перші рядки шкільного гімну: “Славимо гімназію, славим тридцять першу!” віддзеркалюють і минуле школи, і є обіцянкою майбутніх її звершень.

Далі буде...